Два колеса швидші за чотири

Їхати містом на велосипеді має бути зручно та безпечно. Це дозволить розвантажити вулиці від автотранспорту. Так вважає радник міського голови Львова з питань розвитку велоінфраструктури Олег Шмід. У інтерв’ю газеті «Самопоміч» він погодився розповісти, що вже зроблено і що планують зробити у Львові для прихильників пересування на ровері. - Пане Олеже, коли у Львові з’явилась перша велодоріжка? У 2011 році на вул. Вороного. Там проводилась реконструкція, а за схемою веломережі цією вулицею до центру має проходити велосипедна магістраль із західних районів міста. Тому дуже важливо було використати реконструкцію вулиці й закласти правильну її конфігурацію. Наразі велосмуга на Вороного не зв’язана з веломережею, але найближчим часом буде реалізований проект трансміської веломагістралі, який інтегрує вулицю Вороного в велоінфраструктуру Львова. Загалом за три з половиною роки у Львові збудовано приблизно 40 кілометрів велошляхів. Програмою розвитку веломережі передбачено, що до 2020 року у місті з’явиться веломережа загальною довжиною 268 км. Цього року ми плануємо значно розширити географію велодоріжок. Бюджету розвитку міста поки нема, але я дуже розраховую на те, що нові велосипедні шляхи проляжуть по вулицях Чорновола, Стуса, Червоної Калини. Сподіваюся, буде завершено велодоріжку в мікрорайоні Рясне-1, яку через брак фінансування заморозили ще в 2011 році. - Чимало скептиків стверджують, що прокласти велодоріжки на вузьких вулицях Львова неможливо. Та й навіщо створювати велоінфраструктуру якщо на роверах пересувається не так багато львів’ян?    Немає нічого неможливого. Велодоріжки зробили навіть в альпійських містах, де вулиці ще вужчі. Більше того, у Швейцарії,  наприклад, ще й великі перепади висот. У Швеції, Норвегії та Данії сніг випадає в листопаді й лежить до квітня. Але саме країни Північної Європи є найбільш прихильними до пересування на велосипедах. В Амстердамі, Гронінгені, Копенгагені, Охрусі, Стокгольмі, Мальме, Осло частка велосипедних пересувань сягає 25-50% від загальних поїздок транспортом по місту. А щодо кількості прихильників велотранспорту у Львові… Велодоріжки створюють не тільки для того, щоб задовольнити потреби велосипедистів, але й для заохочення людей обирати цей вид транспорту. За наявності відповідної інфраструктури пересуватися на велосипеді дуже зручно, швидко и безпечно. За сприянням міської влади ми кілька років поспіль проводимо своєрідні змагання. У них беруть участь 5 велосипедистів, 5 автомобілістів та 5 пасажирів громадського транспорту. Визначаємо місце старту на околиці міста і домовляємось зустрітись у центрі  біля Ратуші. Я теж брав участь у цих змаганнях, їхав на велосипеді. Щоразу вигравали роверисти, другими були учасники на автомобілях, а останніми завжди ті, хто обирав громадський транспорт. - Багато людей охоче пересіли б на велосипед, але скаржаться, що купити його дорого… Для цього існує оренда велосипедів. У Львові велосипедний прокат поки що орієнтований здебільшого на туристів. Тому всі пункти прокату розташовані в центрі. Переважно це кустарні точки, де треба залишати заклад (гроші або паспорт) і обов’язково повертати ровер назад. Уже цього року у Львові з’явиться система муніципального прокату велосипедів, яка, на мою думку, здійснить велосипедну революцію в місті й докорінно переверне наші уявлення про зручний транспорт. До кінця року ми плануємо облаштувати у Львові 20 велопрокатних терміналів. Перевага такої системи полягає в тому, що винаймач не повинен повертати велосипед у той же пункт, звідки його взяв. Він може залишити ровер у будь-якому іншому терміналі муніципального прокату. І ще один дуже важливий нюанс: у той момент, як винаймач повернув ровер у термінал, він позбувається відповідальності за його зберігання. Тобто, ти можеш спокійно займатися  своїми справами, сидіти на парах і не перейматися, вкрав твій ровер хтось, чи ні. Важливо ще й те, що ти не мусиш доглядати за велосипедом, ремонтувати його – усе це робить обслуговуючий персонал. Влад Якушев

Comments are closed.