Законні причини обмеження прав пішохода

Конституцією України передбачено права людини на свободу та особисту недоторканість, на свободу пересування(ст. ст. 29, 33 Конституції України). Обмеження цих прав може відбуватись лише на підставі та в порядку передбачених Конституцією та законами України.
Поліцейський має право обмежити права пішохода на свободу та особисту недоторканість, на свободу пересування у таких випадках передбачених законом:
1. Для перевірки документів особи(ст. 32 Закону України «Про національну поліцію»), у таких випадках:
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
 
5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або ДТП, іншої надзвичайної події;
6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
2. Для проведення опитування(ст. 33 Закону України «Про національну поліцію»), якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень.
3. Для проведення поверхневої поведінки особи (ст. 34 Закону України «Про національну поліцію»), якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб.
 
4. В разі пред’явлення вимоги залишити певне місце або обмеження доступу на визначену територію(ст. 36 Закону України «Про національну поліцію »), якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей, для збереження та фіксації слідів правопорушення.
5. У разі здійснення заходів стосовно обмеження пересування особи (ст. 37 Закону України «Про національну поліцію», Кримінальний процесуальний кодекс України(далі КПК України), Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП))
Відстоюй свої права!
- Насамперед, необхідно з’ясувати хто саме обмежує Твої права на свободу та особисту недоторканість та/або на свободу пересування. У разі звернення поліцейського до громадянина, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити у разі вимоги службове посвідчення, з можливістю ознайомлення інформації, що в ньому міститься (ч. 3 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію»).
- Не можна перевіряти документи «просто так», вичерпні підстави для перевірки визначені в ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» :
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення. Варто розуміти, що немає необхідності передавати свої документи в руки поліцейському, достатньо їх пред’явити аби поліцейський міг прочитати необхідні йому дані.
- Варто відрізняти опитування від допиту. Допит - слідча дія, передбачена ст. 224 КПК України, яка проводиться в рамках кримінального провадження слідчим або прокурором. На стадії досудового розслідування оформляється протоколом допиту.
Опитування – превентивний поліцейський захід, здійснюваний посадовими особами національної поліції, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень. Оформляється поясненням опитуваного або рапортом. Доказом не є. Є добровільним. Під час проведення опитування, громадянин може відмовитися від надання інформації. Опитування зазвичай проводиться на місці, однак поліцейський може запросити особу до поліцейського приміщення. Перед проведенням опитування поліцейський зобов’язаний роз’яснити особі підстави та мету опитування, якщо це не перешкодить виконанню поліцією її повноважень (ст. 33 Закону України «Про національну поліцію»).
 
- Поверхнева перевірка передбачає візуальний огляд особи, проведення по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб. Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі, а у невідкладних випадках будь-яким поліцейським лише з використанням спеціального приладу або засобу (ст. 34 Закону України «Про національну поліцію»). Варто відрізняти поверхневу перевірку, яка є превентивним поліцейським заходом, від схожих заходів – особистого огляду(ст. 264 КУпАП), обшуку особи/ особистого обшуку (ч. 8 ст. 191, ст. 208, ч. 5 ст. 236 КПК України). Особистий огляд відбувається в рамках адмінпровадження і є одним з заходів його забезпечення. Застосовується до особи, щодо вчинення адміністративного правопорушення якою є фактичні дані, зокрема затриманої за його вчинення. Особистий обшук/обшук особи застосовується в рамках кримінального провадження до певної категорії осіб – затриманих через підозру у вчиненні кримінального правопорушення чи осіб, які перебувають в житлі під час його обшуку (тобто під час обшуку житла – проведенні слідчої(розшукової) дії, котра проводиться в рамках досудового розслідування).
- Пред’явити вимогу залишити певне місце або обмежити доступ на визначену територію (ст. 36 Закону України «Про національну поліцію») поліцейський має право у разі необхідності забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей, для збереження та фіксації слідів правопорушення. Окрім цього поліцейський може обмежувати або забороняти рух пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг у разі затримання осіб відповідно до закону, під час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей.
- Заходи стосовно обмеження пересування особи (ст. 37 Закону України «Про національну поліцію) передбачають можливість поліції затримання особи, тримання її у спеціально відведених місцях на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, КПК України та КУпАП, іншими законами України. Законодавством передбачені такі види заходів стосовно обмеження пересування особи:
1. Адміністративне затримання (ст. 261 КУпАП). Застосовується до особи, котра вчинила адміністративне правопорушення. Про адміністративне затримання складається протокол. Національною поліцією адміністративне затримання проводиться у випадках, передбачених п. 1 ст. 262 КУпАП. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Згідно ст. 263 КУпАП Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. До осіб, які незаконно перетнули кордон та до осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання; 2. Затримання в рамках кримінального провадження (ст. 131 КПК України).
- Поліцейський під час здійснення вищенаведених дій може вести фото-відео зйомки, але він зобов’заний попередити про це Вас або розмістити інформацію про зйомку на видному місці (ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію). Варто зазначити, що якщо Ви не погоджуєтесь з проведенням фото - відеозйомки в Вас є повне право вимагати припинити проведення такої зйомки (ст. 307 Цивільного Кодексу України).
 
Варто знати!
Є речі, які пішоходу не варто робити
Не варто самовільно надто близько підходити до поліцейського, розмахувати перед ним руками або, якщо Ви були в компанії кількох осіб, обступати поліцейського. Це може розцінюватись ним як протиправні дії, спрямовані на створення загрози його безпеці, заволодіння зброєю тощо. Залежно від ситуації поліцейським в праві застосувати поліцейські заходи примусу, передбачені ст. 42 ЗУ «Про національну поліцію»:
1) фізичний вплив (сила);
2) застосування спеціальних засобів;
3) застосування вогнепальної зброї.
У разі якщо Ви все ж не стримали своїх емоцій і зробили щось з вищенаведеного, слід не ігнорувати попередження поліцейського про можливість застосування фізичної сили, спеціальних засобів чи вогнепальної зброї і припинити вчинені вами дії. Він зобов’язаний надати Вам достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського(крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим) (ст. 43 ЗУ «Про національну поліцію»).
Ілля Карташев та Володимир Твердь

Comments are closed.