Їхати містом на велосипеді має бути зручно та безпечно. Це дозволить розвантажити вулиці від автотранспорту. Так вважає радник міського голови Львова з питань розвитку велоінфраструктури Олег Шмід. У інтерв’ю газеті «Самопоміч» він погодився розповісти, що вже зроблено і що планують зробити у Львові для прихильників пересування на ровері.
- Пане Олеже, коли у Львові з’явилась перша велодоріжка?
У 2011 році на вул. Вороного. Там проводилась реконструкція, а за схемою веломережі цією вулицею до центру має проходити велосипедна магістраль із західних районів міста. Тому дуже важливо було використати реконструкцію вулиці й закласти правильну її конфігурацію. Наразі велосмуга на Вороного не зв’язана з веломережею, але найближчим часом буде реалізований проект трансміської веломагістралі, який інтегрує вулицю Вороного в велоінфраструктуру Львова.
Загалом за три з половиною роки у Львові збудовано приблизно 40 кілометрів велошляхів. Програмою розвитку веломережі передбачено, що до 2020 року у місті з’явиться веломережа загальною довжиною 268 км.
Цього року ми плануємо значно розширити географію велодоріжок. Бюджету розвитку міста поки нема, але я дуже розраховую на те, що нові велосипедні шляхи проляжуть по вулицях Чорновола, Стуса, Червоної Калини. Сподіваюся, буде завершено велодоріжку в мікрорайоні Рясне-1, яку через брак фінансування заморозили ще в 2011 році.
- Чимало скептиків стверджують, що прокласти велодоріжки на вузьких вулицях Львова неможливо. Та й навіщо створювати велоінфраструктуру якщо на роверах пересувається не так багато львів’ян?
Немає нічого неможливого. Велодоріжки зробили навіть в альпійських містах, де вулиці ще вужчі. Більше того, у Швейцарії, наприклад, ще й великі перепади висот. У Швеції, Норвегії та Данії сніг випадає в листопаді й лежить до квітня. Але саме країни Північної Європи є найбільш прихильними до пересування на велосипедах. В Амстердамі, Гронінгені, Копенгагені, Охрусі, Стокгольмі, Мальме, Осло частка велосипедних пересувань сягає 25-50% від загальних поїздок транспортом по місту.
А щодо кількості прихильників велотранспорту у Львові… Велодоріжки створюють не тільки для того, щоб задовольнити потреби велосипедистів, але й для заохочення людей обирати цей вид транспорту. За наявності відповідної інфраструктури пересуватися на велосипеді дуже зручно, швидко и безпечно. За сприянням міської влади ми кілька років поспіль проводимо своєрідні змагання. У них беруть участь 5 велосипедистів, 5 автомобілістів та 5 пасажирів громадського транспорту. Визначаємо місце старту на околиці міста і домовляємось зустрітись у центрі біля Ратуші. Я теж брав участь у цих змаганнях, їхав на велосипеді. Щоразу вигравали роверисти, другими були учасники на автомобілях, а останніми завжди ті, хто обирав громадський транспорт.
- Багато людей охоче пересіли б на велосипед, але скаржаться, що купити його дорого…
Для цього існує оренда велосипедів. У Львові велосипедний прокат поки що орієнтований здебільшого на туристів. Тому всі пункти прокату розташовані в центрі. Переважно це кустарні точки, де треба залишати заклад (гроші або паспорт) і обов’язково повертати ровер назад.
Уже цього року у Львові з’явиться система муніципального прокату велосипедів, яка, на мою думку, здійснить велосипедну революцію в місті й докорінно переверне наші уявлення про зручний транспорт.
До кінця року ми плануємо облаштувати у Львові 20 велопрокатних терміналів. Перевага такої системи полягає в тому, що винаймач не повинен повертати велосипед у той же пункт, звідки його взяв. Він може залишити ровер у будь-якому іншому терміналі муніципального прокату. І ще один дуже важливий нюанс: у той момент, як винаймач повернув ровер у термінал, він позбувається відповідальності за його зберігання. Тобто, ти можеш спокійно займатися своїми справами, сидіти на парах і не перейматися, вкрав твій ровер хтось, чи ні. Важливо ще й те, що ти не мусиш доглядати за велосипедом, ремонтувати його – усе це робить обслуговуючий персонал.
Влад Якушев
Два колеса швидші за чотири
Їхати містом на велосипеді має бути зручно та безпечно. Це дозволить розвантажити вулиці від автотранспорту. Так вважає радник міського голови Львова з питань розвитку велоінфраструктури Олег Шмід. У інтерв’ю газеті «Самопоміч» він погодився розповісти, що вже зроблено і що планують зробити у Львові для прихильників пересування на ровері.
- Пане Олеже, коли у Львові з’явилась перша велодоріжка?
У 2011 році на вул. Вороного. Там проводилась реконструкція, а за схемою веломережі цією вулицею до центру має проходити велосипедна магістраль із західних районів міста. Тому дуже важливо було використати реконструкцію вулиці й закласти правильну її конфігурацію. Наразі велосмуга на Вороного не зв’язана з веломережею, але найближчим часом буде реалізований проект трансміської веломагістралі, який інтегрує вулицю Вороного в велоінфраструктуру Львова.
Загалом за три з половиною роки у Львові збудовано приблизно 40 кілометрів велошляхів. Програмою розвитку веломережі передбачено, що до 2020 року у місті з’явиться веломережа загальною довжиною 268 км.
Цього року ми плануємо значно розширити географію велодоріжок. Бюджету розвитку міста поки нема, але я дуже розраховую на те, що нові велосипедні шляхи проляжуть по вулицях Чорновола, Стуса, Червоної Калини. Сподіваюся, буде завершено велодоріжку в мікрорайоні Рясне-1, яку через брак фінансування заморозили ще в 2011 році.
- Чимало скептиків стверджують, що прокласти велодоріжки на вузьких вулицях Львова неможливо. Та й навіщо створювати велоінфраструктуру якщо на роверах пересувається не так багато львів’ян?
Немає нічого неможливого. Велодоріжки зробили навіть в альпійських містах, де вулиці ще вужчі. Більше того, у Швейцарії, наприклад, ще й великі перепади висот. У Швеції, Норвегії та Данії сніг випадає в листопаді й лежить до квітня. Але саме країни Північної Європи є найбільш прихильними до пересування на велосипедах. В Амстердамі, Гронінгені, Копенгагені, Охрусі, Стокгольмі, Мальме, Осло частка велосипедних пересувань сягає 25-50% від загальних поїздок транспортом по місту.
А щодо кількості прихильників велотранспорту у Львові… Велодоріжки створюють не тільки для того, щоб задовольнити потреби велосипедистів, але й для заохочення людей обирати цей вид транспорту. За наявності відповідної інфраструктури пересуватися на велосипеді дуже зручно, швидко и безпечно. За сприянням міської влади ми кілька років поспіль проводимо своєрідні змагання. У них беруть участь 5 велосипедистів, 5 автомобілістів та 5 пасажирів громадського транспорту. Визначаємо місце старту на околиці міста і домовляємось зустрітись у центрі біля Ратуші. Я теж брав участь у цих змаганнях, їхав на велосипеді. Щоразу вигравали роверисти, другими були учасники на автомобілях, а останніми завжди ті, хто обирав громадський транспорт.
- Багато людей охоче пересіли б на велосипед, але скаржаться, що купити його дорого…
Для цього існує оренда велосипедів. У Львові велосипедний прокат поки що орієнтований здебільшого на туристів. Тому всі пункти прокату розташовані в центрі. Переважно це кустарні точки, де треба залишати заклад (гроші або паспорт) і обов’язково повертати ровер назад.
Уже цього року у Львові з’явиться система муніципального прокату велосипедів, яка, на мою думку, здійснить велосипедну революцію в місті й докорінно переверне наші уявлення про зручний транспорт.
До кінця року ми плануємо облаштувати у Львові 20 велопрокатних терміналів. Перевага такої системи полягає в тому, що винаймач не повинен повертати велосипед у той же пункт, звідки його взяв. Він може залишити ровер у будь-якому іншому терміналі муніципального прокату. І ще один дуже важливий нюанс: у той момент, як винаймач повернув ровер у термінал, він позбувається відповідальності за його зберігання. Тобто, ти можеш спокійно займатися своїми справами, сидіти на парах і не перейматися, вкрав твій ровер хтось, чи ні. Важливо ще й те, що ти не мусиш доглядати за велосипедом, ремонтувати його – усе це робить обслуговуючий персонал.
Влад Якушев
